РЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння, повторення основи (напр., укр. ледве-ледве, рос. чуть-чуть і т. п.) (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 144).
РЕДУПЛІКАЦІЯ
Тлумачення слова