ПИЯ́ЦТВО, а, сер. Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них. Як умер батько, зараз почав Микола пити.. І пішло пияцтво, ледарство (Борис Грінченко, I, 1963, 316); Рідний брат її .. захряс у пияцтві, мов у трясовині (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 179); Пияцтво робить людський організм сприйнятливішим до захворювань, призводить його до передчасної старості (Наука і життя, 10, 1958, 31).
ПИЯЦТВО
Тлумачення слова