ПРИКЛЕЮВАТИ

ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона… (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев’яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74);
//  у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім’я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).