ПРОГИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОГНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Під дією ваги або сили робитися увігнутим або вигнутим. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються:.. такою кремезною була його постать (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 91); Під ногою тихо писнула вода, і земля почала прогинатись (Михайло Стельмах, II, 1962, 68); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Олесь Гончар, II, 1959, 144);
// Набувати ввігнутої форми чи форми зигзага. Жалісніє і низький лобик, а на ньому прогинаються розгонисті бровенята (Михайло Стельмах, I, 1962, 155); Іноді після народження лошата погано стають на ноги, які надмірно прогинаються в путових суглобах (Конярство, 1957, 98); Її Згинатися, нахилятися під власною вагою (про віття). Вони з берега обережно скочили накладку, над якою прогиналось гілля верб (Михайло Стельмах, II, 1962, 147).
2. тільки недок. Пас. до прогинати.