ПОЗАХМА́РНИЙ, а, е. Який знаходиться за хмарами, підноситься вище хмар. — Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса (Павло Загребельний, День.., 1964, 215);
// перен. Далекий, недосяжний.
♦ Ширяти у позахмарному просторі — те саме, що Витати в емпіреях (у хмарах) (див. витати). — Вони [теоретики] кричали: не на землі Каргат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 95).
ПОЗАХМАРНИЙ
Тлумачення слова