ПОВИТУ́ХА, и, жін., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка, III, 1952, 749); Вони чомусь називають Левка найстаршим, хоча батьки їхні і повитуха в перший же день переплутали, хто за ким родився (Михайло Стельмах, I, 1962, 53).
ПОВИТУХА
Тлумачення слова