ПОСПУСКАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Спустити, перемістити нижче все або багато чогось, надати чому-небудь нижчого положення. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (Іван Франко, VI, 1951, 302); Поспускала ричаги [на тракторі] я та й заходжу в самий раз (Павло Тичина, I, 1957, 174); Товариші сидять на дверях, поспускавши з вагона ноги (Степан Васильченко, III, 1960, 337);
// Звісити донизу (віти, гілля і т. ін.) (про дерева, купи тощо). Старі верби на березі В воду поспускали Свої віти зеленії, Купаючись в хвилі (Борис Грінченко, I, 1963, 29).
Поспускати голови — те саме, що Повісити голову (про всіх або багатьох) (див. голова). Це почитував війт, неначе вивчену лекцію. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Лесь Мартович, Тв., 1954, 173); Апостоли поспускали голови і мовчали (Мирослав Ірчан, II, 1958, 135); Поспускати носи — те саме, що Опустити (похнюпити і т. ін.) ніс (носа) (про всіх або багатьох) (див. ніс). Поспускали носи дівчата і пішли (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 34); Поспускали носи бідні бойки і, похитуючи патлатими головами, пішли зо двора, тільки спльовуючи та воркотячи між собою (Іван Франко, III, 1950, 80); Поспускати очі [в землю (додолу і т. ін.)] — те саме, що Опустити очі (погляд, вії) (про всіх або багатьох) (див. опускати). Вояки стояли тихо, Очі в землю поспускали (Леся Українка, I, 1951, 377); Басараби [бессараби] як винуваті поспускали очі вдолину (Василь Стефаник, I, 1949, 153).
♦ Поспускати шкуру з кого — те саме, що Спустити шкуру (з усіх або багатьох) (див. шкура). — Прийде коза до воза і скаже «м-м-ме…» — Ой, дивіться, хлопці, щоб за це «м-м-ме» з нас шкуру до п’ят не поспускали, — каже хтось з обережних (Михайло Стельмах, I, 1962, 561).
2. Пустити на воду (човни, пароплави і т. ін.). Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насаджавши повій, І куди очі почухрав (Іван Котляревський, I, 1952, 65); — Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Тарас Шевченко, I, 1951, 284).
3. Відпустити, звільнивши з прив’язі, з припони (коней, собак і т. ін.). Стременний.. крикнув І з свори поспускав хортів (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Тільки коні були в стайнях та в загоні воли.. Хріп на цю ніч і не поспускав їх, стояли біля ясел позлигувані (Андрій Головко, II, 1957, 285).
4. Випустити воду з водойм, газ із балонів і т. ін.
5. перен., розм. Марію витратити, розтринькати всі гроші. Якби Ївга знала, як він їх [гроші] поспускав, то лаяла б його кріпко (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 259).
6. перен., розм. Зменшити, збавити ціни на щось.