ПОСКЛИТИ і ПОШКЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Вставити шибки (у вікпа, рами тощо). — Посклити вікна треба б. — То посклім! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 217); У райкомі на Подолі Вікпа не пошклять… (Дума про Остапа Нечая, 1938, 18).
2. перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід). Не одна б козача душа попрощалася з білим тілом, коли б не пошклила валів ожеледиця (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 36).