ПО́РІСТЬ, ПО́РОСТЬ, рості, жін. Те саме, що поріст. Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 74); На стурбованому обличчі Грінчака вогонь освітив чорну й густу, як щітка, порість (Степан Чорнобривець. Визвол. земля, 1959, 124); Хтось зрубав [березу] і від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 252).
ПОРІСТЬ
Тлумачення слова