ПОРАНИТИСЯ 1, нюся, нишся, док. Заподіяти собі рану (рани). Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (Лікарські рослини.., 1958, 22).
ПОРАНИТИСЯ 2, нюся, нишся, док., розм., заст. Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано. — Тільки не поранься вийти: дослухай усе, а тоді вже й виходь (Борис Грінченко, I, 1963, 460); Весна так поранилась, що в балках Сніг підійшов водою Важкою, темною (Василь Мисик, Тв., 1963, 25).