ПОМІДО́Р, а, чол.
1. Однорічна овочева рослина родини пасльонових з перев. червоними або жовтими їстівними плодами. Цей шкідник [стеблова нематода], крім картоплі, може розвиватись і на інших рослинах — помідорах, чорному пасльоні, хмелі, м’яті тощо (Наука і життя, 8, 1959, 36); Я в своїй вандальській заїлості не розбирав, чи нищу шкідливі ростини, будяки, кропиву, осет та лопухи, чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори (Іван Франко, IV, 1950, 225).
2. Соковитий плід цієї рослини. Штучно достиглий помідор ніколи не матиме тієї.. соковитості й того аромату, ніж той, що дійшов на грядці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335); У полумисках височіли купи червоних помідорів, зелених огірків (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 30).