ПОМАГАТИ, аю, аєш, недок., ПОМОГТИ, ожу, ожеш, док.
1. Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. Скрізь встигала [Соломія] в роботі і в хаті, і в дворі, ще й на току та в клуні Романові помагала (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 375); Милевський робить загальний поклін і кидається за Сапею помогти їй одягтись (Леся Українка, II, 1951, 37); — Ходімо, братця, поможемо чоловікові хліб набирати, — каже [Чіпка] до товаришів (Панас Мирний, I, 1949, 179); Став Леонід розповідати.. про хлопчика з Кінбурнської коси, що, як тільки став на ноги, вже помагав ватазі рибалок та братам тягати неводи з моря (Олесь Гончар, II, 1959, 285);
// Подавати допомогу кому-небудь, підтримуючи важкий тягар. — Помогли б, чи що? — Та й справді-бо, — кинувся до лантухів Цимбал (Олесь Гончар, II, 1959, 152);
// Подавати матеріальну допомогу комусь. [Левко:] Він [Кармелюк] усякому в біді помагає чи грішми, чи скотиною (Степан Васильченко, III, 1960, 409); [Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному (Панас Мирний, V, 1955, 106); — Послали до нього [Махна] цілу депутацію із скаргою: «Батьку, поможи! Розпорядись видати продовольства… Вся залізниця голодує…» (Олесь Гончар, II, 1959, 310);
// Полегшувати чиєсь важке становище. Школу дітям Ленін дав, матерям він помагав (Павло Тичина, II, 1957, 230);
// Рятувати, захищати від кого-, чого-небудь. [Орест:] Сергію Петровичу, Олександре Вікторівно! ..Рятуйте, поможіть! (Леся Українка, II, 1951, 60); — Товаришу, просю [прошу] вас, ну, порятуйте хоч ви! Уб’ють, може й сю ніч!.. Ну, поможіть! (Андрій Головко, II, 1957, 171).
♦ Боже поможи (помагай)! див. бог; Нехай (хай) вам (тобі, йому і т. ін.) бог (господь і т. ін.) помагає: а) уживається як вітання з побажанням успіху в роботі. — Дай боже вам, панночко, вечір добрий! Нехай вам бог помага! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 195); б) уживається як побажання успіху кому-небудь. — Спасибі вам, серце, за добре слово. Хай вам господь помагає, де тільки лицем обернетесь… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 43); — Пострижуть тебе, — провела вона ще раз по кучерях Тимка. — Ну, біжи, синок: Хай тобі бог помага [на війпі] (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 279); Помогти біді (горю і т. ін.) — виручити з біди, горя, звільнити від труднощів, неприємностей і т. ін. кого-небудь. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (Володимир Сосюра, I, 1957, 390).
2. Призводити до бажаних наслідків, робити потрібний вплив. — Тут помагали і гордощі. Мені не хотілось признатись перед собою, що я помилилась (Леся Українка, III, 1952, 704); Плуг ледве сунеться.. Не помагає і батіг (Дмитро Бедзик, Огуд. Води, 1959, 16); Бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Одговоряла, одговоряла, але Артем такий собі хлопець — раз уже надумав, буде так. Не помогло материне одговорення (Андрій Головко, II, 1957, 424);
// Сприяти виліковуванню, поліпшувати стан чийогось здоров’я. Лежала вона й тихо стогнала. І ліки вже не помагали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 63).