ПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Технологічно обробляти поверхню чого-небудь, надаючи їй надзвичайного блиску. Їх [пластмаси] можна обточувати й різати, зварювати й клеїти, пресувати й відливати у форми, шліфувати й полірувати (Наука і життя, 2, 1959, 27); Коло тераси під квітучим каштаном червонодеревець Карпо Карпович Морж полірує стіл (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); * Образно. Катерина Мироненко чистить і полірує до мармурового блиску попелясту сименталку на кличку Дрофа (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 231);
// під що. Обробляти поверхню чого-небудь з метою надати їй вигляду якого-небудь природного матеріалу. Полірувати під диб.
ПОЛІРУВАТИ
Тлумачення слова