ПОКАМ’ЯНІ́ТИ і рідше ПОКАМЕНІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, недок. Закам’яніти (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). [Річард:] Тут сонце стрелило промінням гострим і вмить русалки всі покам’яніли, бо їм невільно глянути на сонце (Леся Українка, III, 1952, 21); Впала залізна тиша… Все поніміло, покам’яніло… (Степан Васильченко, II, 1959, 111).
ПОКАМ’ЯНІТИ
Тлумачення слова