ПОГРАБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. І без додатка.
1. Розбійницьким нападом відняти що-небудь у когось, викрасти щось. [Один козак з Ради:] Вчора татари спалили Богуслав по саму Рось, обібрали наші хати, пограбували наше добро (Нечуй-Левицький, II, 1956, 435); — Коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте,.. — я знищу вас як зрадників (Олександр Довженко, I, 1958, 157).
2. перен. Розорити податками, поборами.