ПОГОЛИТИСЯ, голюся, голишся. Док. до голитися 1. — Здоров, Грицьку! Здоров, брате!.. Чи бач, як ти перемінився! ..Заріс, постарів… — От, ще вигадайте! — защебетала Христя.. — То він не поголився… то так воно здасться… (Панас Мирний, I, 1949, 272); Купив собі феску і тютюну (інші речі дорогі), поголився у турка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись (Олесь Гончар, III, 1959, 446).
ПОГОЛИТИСЯ
Тлумачення слова