ПОДО́ВЖНІЙ, я, є.
1. Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний. На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній — Мелашка Семениха (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 18).
2. діал. Довгастий. Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір, у просторій подовжній долині (Іван Франко, VI, 1951, 22).