ПОБРИТИ, ию, иєш, док., перех.
1. Те саме, що поголити.
2. перен., розм. Влучно, гостро виганити кого-небудь. Нівроку розумний, гострий, як бритва, Саснко не пропускав случаю, щоб не побрити своїх сильних родичів (Панас Мирний, II, 1954, 272).
ПОБРИТИ
Тлумачення слова