ПЛАНКА, и, жін. Невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Степан Васильченко, I, 1959, 210); Тільки тоді, коли всі дошки, призначені для вікна, були розпиляні на погрібного розміру планки, тільки тоді, коли рубанок зняв з тих планок усю зайвину і вже можна було приступати до монтування самого вікна,.. хлопці вирішили пошабашити (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 211); При виготовленні виробів круговим способом планки для застібання в’яжуть окремо і потім пришивають до пілок (В’язання крючком, 1957, 37); На лацкані піджака була целулоїдна орденська планка (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 28).
▲ Прицільна планка — пристрій для прицілу в деяких видах зброї.
ПЛАНКА
Тлумачення слова