ПІДНА́ГЛЯДНИЙ, а, е. У дореволюційній Росії — який перебував під наглядом поліції. Учасники самарських гуртків писали друзям у своїх листах, що в Самарі окиве піднаглядний студент Ульянов, людина видатного розуму й освіченості (Ленін, Коротка біографія, 1955, 13);
// у знач. ім. піднаглядний, ного. Той, хто перебував під наглядом поліції. Акторська діяльність І. К. Тобілевича, як відомо, була перервана його засланням у Новочеркаськ, а потім становищем політичного піднаглядного на хуторі Надія (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 210).
ПІДНАГЛЯДНИЙ
Тлумачення слова