ПІДДАВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДДАТИ, ам, аси, док.
1. перех. Допомагати кому-небудь піднімати щось важке. Марія ще раніш схопила мішок, ніхто й не піддавав їй, і до воза побігла (Андрій Головко, II, 1957, 40); Франка вхопила в неї з рук в’язанку снопів, підняла на плечі й пішла до хати. Катерина хотіла хоч піддати їй і не встигла (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 121); Данько піддав йому мішка на плече (Олесь Гончар, II, 1959, 108);
// Підштовхувати кого-, що-небудь, зрушуючи з місця або пришвидшуючи рух. Коли стати на неї [на гойдалку].. і потім гойднути — раз! два! піддай! ух! жени, жени! — то можна дуже легко вигнати оглоблі за верхній валок, що все село буде під вами (Іван Микитенко, II, 1957, 120).
2. перех., чому. Впливати, діяти чим-небудь на когось, щось з метою поліпшення, вдосконалення. Насіння кукурудзи перед сівбою треба піддавати сонячному обігріванню протягом 4—5 днів, це підвищує схожість і енергію проростання (Колгоспник України, 3, 1956, 5); Насіння [гороху] перед сівбою піддали газації хлорпікрином, а після обпудрили гексахлораном (Радянська Україна, 7.VIII 1962, 2);
// Заподіювати проти кого-небудь щось лихе (бити, мордувати і т. ін.). Тамара, відповідаючи на запитання прокурора, розповіла про те, як Геллерфорт і гестапівці неодноразово піддавали її тортурам, жорстоко били (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 283); Роз’їзд повівся зі мною виключно грубо. Щоб примусити розповісти про розташування наших частин, мене піддали умовному розстрілові (Олександр Довженко, I, 1958, 17);
// у сполуч. з ім. обміркування, аналіз і т. ін. Досліджувати, перевіряючи, обмірковуючи що-небудь. — Запрошуючи вас сюди сьогодні, ми мали трохи ширшу ціль на думці. Цю саме ціль хотів би я, шановні панове, піддати вашому обміркуванню (Іван Франко, VI, 1951, 212); Маркс піддає надзвичайно детальному аналізові різні функції грошей.. (Ленін, 26, 1972, 55).
Піддавати (підлити) арештові кого — арештовувати. Завідуючого санаторієм «Горки», який розпорядився зрубати в парку велику ялину, Ленін запропонував піддати арештові строком на один місяць (Наука і життя, 8, 1958, 3); Піддавати (піддати) ізоляції — ізолювати від оточення. Їх нібито було наказано перевести в інше місце, піддати суворій ізоляції (Олесь Гончар, II, 1959, 293); Піддавати (піддати) критиці кого, що — критикувати. Відстоюючи в радянській літературі ідейну чистоту, Горький піддавав суворій критиці тих письменників, у творах яких він бачив ті чи інші відхилення від принципів соціалістичного реалізму і його ідейної основи — політики нашої партії (Літературна газета, 27.III 1959, 3); Марина, виступаючи.. в районі на нараді голів, піддала Глухенького жорстокій критиці (Олесь Гончар, Новели, 1954, 138); Піддавати (піддати) сумніву (сумнівові) що — сумніватися в чому-небудь. Хто сумнівається в життєвості таких художніх образів, як Давидов у М. Шолохова, Давид Мотузка у А. Головка, Басов у Ю. Крижова, Хома Хаєцький в О. Гончара, в реальності багатьох десятків інших героїв радянської літератури, тому корисніше було б піддати сумніву свою здатність бачити життя (Шамота, Талант і народ, 1958, 110).
3. перех. і неперех., чим, розм. Ударяючи чим-небудь, бити (звичайно знизу вгору). — Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [спробувать] для слави Паллантові піддать тичка (Іван Котляревський, I, 1952, 256); — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою (Олесь Гончар, II, 1959, 338).
4. перех., чого, розм. Класти, сипати, лити і т. ін. у додаток до чого-небудь; додавати, добавляти. Трав нарвали [Венера з Купидоном], Зцілющої води примчали, Гарлемпських капель піддали, І все те вкупі сколотивши, Якісь слова наговоривши, Енею рану полили (Іван Котляревський, I, 1952, 285); «Чи ця Зінька не знахурка, бува? Чи не піддала вона чого хазяйці?..» Такі думки клопотали наймиччину голову (Панас Мирний, IV, 1955, 65);
// Збільшувати, посилювати, робити відчутнішим що-небудь. — Куди ти? —..тупа ногою пан. — Назад!.. Гусій тільки піддає ходу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); Почувши, що пісня стосувалась саме їх [водіїв], вони почали піддавати такого газу, що ніхто й незчувся, як вілліси вскочили вже в село (Олександр Довженко, 1, 1958, 336); Німці тікали з вогневої. Це ще піддало Чернишеві сили (Олесь Гончар, III, 1959, 119);
// Вставляти в розмову, обговорення і т. ін. свої слова, думки, міркування. Як же говорила [Галя] поволі, то сама попадала в нетерплячку із-за недостатку слів.. Співбесідник звичайно піддавав їй доладне слово (Лесь Мартович, Тв., 1954, 392); Якийсь час тулилися під деревами, але як дощ почав промочувати на них мішки, Іван піддав добру думку. — Хлопці! Та тут близько побережникова хата. Побіжім, недалеко… (Мирослав Ірчан, II, 1958, 77);
// перев. із сл. вогонь, жар, запал, охота, пар і т. ін., перен. Спонукувати кого-небудь до інтенсивнішої дії. У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (Василь Стефаник, II, 1953, 55); Своєю крутою та дебелою мовою він так і сипав жарти,.. а попадя піддавала жару то веселим поглядом, то безжурним реготом (Панас Мирний, III, 1954, 210); Це [успіхи] і радувало хлопця, і водночас піддавало запалу (Олесь Донченко, VI, 1957, 464); Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб’ються черевики, Надіну чоботи (Українські народні ліричні пісні, 1958, 628); У цей же момент, ледве не чіпляючи мого кашкета на голові, промчав табунець чирят, і я другим пострілом навздогін тільки піддав їм пари. Табунець звився догори і помчав щосили (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 414).
5. перех., розм., рідко. Таємно віддавати. — Певне, по твому [Юнони] приказу Палаш Рутульцю піддала (Іван Котляревський, I, 1952, 292).