ПЕРЕПРОШУВАТИ 1, ую, уєш і діал. ПЕРЕПРОШАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕПРОСИТИ, ошу, осиш і розм. ПЕРЕПРОХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Просити вибачення; вибачатися. [Самосад:] Тоді я їй таку авторитетну відповідь дав, що вона.. цілу ніч мене перепрошувала… (Олександр Корнійчук, II, 1955, 346); Тут же перепросила [жінка] за безтактовність мужчини (Петро Панч, Синів.., 1959, 8).
[Дуже] перепрошую; [Дуже] перепрошаю, діал. — вибачаюсь, прошу вибачення. — Дуже перепрошую, але коли б начальник… — пробував дискутувати Жолтанський (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 143); Коли пан Адам по звичці простягав руку по страву, вона казала: — Перепрошаю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251).
2. розм. Те саме, що просити. Я зберігала їх [Василеві листи], пожовкли, а зберігала. Бо нескінченне моє кохання до нього. Скільки не перепрошувала — не відповів (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 60).
Просити та перепрошувати — дуже просити. Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати. «Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти..» (Леся Українка, III, 1952, 471).
3. розм. Просити всіх або багатьох, одного за одним. Як уже перепросить дружба парубків, то начинає просити дівчат (Словник Грінченка).
ПЕРЕПРОШУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОСИТИ, ошу, осиш, док., перех., діал. Розпитувати. — Чи не з’їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний, II, 1954, 91).