ПЕРЕКИ́ДОМ, ПЕРЕ́КИДЬКИ, присл., розм. Перекидаючись, звичайно через голову. Не вдержався, — грудкою вилітаєш із санчат і летиш перекидом по кріп та об берег тільки — грюк! (Остап Вишня, II, 1956, 294); Парубки в личаках, а таке витівають, що земля стугонить. Стрибають через вогонь і просто, і перекидьки. Яких тільки викрутасів не роблять! (Микола Олійник, Леся, 1960, 17).
♦ Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) у когось — запаморочилась голова, потьмарився розум у кого-небудь. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (Іван Сенченко, Опов., 1959, 110).
ПЕРЕКИДОМ
Тлумачення слова