ПЕРЕГОВОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕГОВОРИТИСЯ, ворюся, воришся, док.
1. з (між) ким, про кого—що і без додатка. Обмінюватися словами. фразами. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих (Панас Мирний, III, 1954, 272); Переговорювалися баби, чекаючи, коли вийде делегатка (Василь Еллан, II, 1958, 7);
// Розмовляючи з ким-небудь про справи, домовлятися про що-небудь, з’ясовувати щось. Чую, — з батьком переговорюються [свати], що прийшли до вашої милості од пана Ігната (Марко Вовчок, I, 1955, 62).
2. розм. Втомлюватися від надмірних розмов. [Павло:] Мені от треба затягтися міцним чимсь, щоб у грудях відлягло, бо переговорився (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 149).
3. заст. Вести переговори (у 2 знач.). — Коби борзо сонічко [сонечко] на небо, не так ми з ними [монголами] переговоримося (Іван Франко, VI, 1951, 108).
4. тільки недок. Пас. до переговорювати.