ПЕРЕДИРАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕДРАТИ, деру, дереш; мин. ч. передрав, драла, ло; і ПЕРЕДЕРТИ, деру, дереш; мин. ч. передер, ла, ло; док., перех.
1. розм. Розривати що-небудь на дві або кілька частин; переривати. Якусь хвилину Дністровий блискав на вчителів очима,.. а тоді повільно передер на четверо папірця і кинув його в корзину (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 135);
// безос. — Щоб тебе дерло і не переставало, щоб тебе надвоє передерло, як попівську перину (Михайло Стельмах, I, 1962, 229);
// Роздираючи, пошкоджувати що-небудь. Іван зняв сорочку і промивав закровавлене [закривавлене] рам’я, котре в тій страшній хвилі передер сукуватий щабель (Іван Франко, I, 1955, 140).
Горло (горлянку) передирати (передрати) кому — те саме, що Горло (горлянку) перегризати (перегризти) (див. перегризати). — Та горло я тому передеру ось цими руками, хто наважиться про тебе гавкнути зайве (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 440).
2. спец. Обдирати, роздрібнювати зерно усе цілком або більшу частину. Передирати ячмінь на жорнах.
3. спец. Обдирати, роздрібнювати зерно ще раз, повторно.