ПАТИ́К, а, чол. Те саме, що палиця 1. Хтось із школярів витяг з-під парти якогось патика й засунув за дверну клямку (Степан Васильченко, II, 1959, 90); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 270).
♦ Всипати патиків кому — побити кого-небудь палкою. Головним злодіям повипікали очі, іншим поприпалювали підошви та всипали по пару сот [по парі сотень] патиків (Іван Франко, III, 1950, 45).
ПАТИК
Тлумачення слова