ПА́ФОСНИЙ, а, е. Пройнятий пафосом. Його пафосний монолог був зустрітий загальною мовчанкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 401); Незалежно від того, якою була загальна тональність її [Д. Українки] твору (епічна, пафосна, трагедійна..), потужний струмінь лірики, що відображав гарячі чуття письменниці.., сповнює живим трепетанням усі її твори (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 571).
ПАФОСНИЙ
Тлумачення слова