П’ЯТИДЕСЯТНИК, а, чол.
1. іст. У стрілецькому або козачому війську — командир підрозділу, що складається з п’ятдесяти чоловік.
2. У Росії 50-х років XIX ст. — прогресивний громадський діяч.
3. Член релігійної секти, яка примикає до секти баптистів. Вони ще співали, може, з півгодини, і на тому закінчилося моління. Мовчки, вже не розмовляючи, розійшлися п’ятидесятники (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 133); За словами п’ятидесятників, причина хвороб завжди одна — людський гріх (Знання та праця, 8, 1970, 24).