П’ЯТІРНЯ́, рідко П’ЯТЕРНЯ́, і, жін., розм. Долоня руки з пальцями; кисть руки. Люди хрестились не трьома пальцями, а всією п’ятірнею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 404); Христя, мов сонна, поворухнулася, спустила руку з печі. Свирид так і уп’явсь своєю п’ятернею (Панас Мирний, III, 1954, 237); П’ятірнею зачісував [Євген Вікторович] назад чорну чуприну (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 184); Ззаду на плече Харкевича лягла важка п’ятірня (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 467).
П’ЯТІРНЯ
Тлумачення слова