ОЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ОЗИРНУТИ, ну, неш, док., перех. Те саме, що оглядати 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Борис Грінченко, II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Тарас Шевченко, I, 1963, 246); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Олесь Гончар, II, 1959, 106); Влітку з вежі можна озирати весь урожай щедрої степової землі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Пріська підвела голову й озирнула хату (Любов Яновська, I, 1959, 190).
ОЗИРАТИ
Тлумачення слова