ОСЛОВ’ЯНЮВАТИСЯ

ОСЛОВ’ЯНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЛОВ’ЯНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Ставати слов’янином за мовою, звичаями, культурою і т. ін.; набувати слов’янського вигляду, характеру. Ті з варягів, які наймалися на військову службу до руських князів і залишалися на Русі, ослов’янювались, переймали слов’янський побут, більш високу слов’янську культуру і мову (Історія УРСР, I, 1953, 50); Не Болгарія хотіла скорити Візантію, — ні. Слов’янські племена й болгари, що ослов’янились між ними, набагато раніше, ніж Візантія, жили, працювали на Балканах (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205).