ОДУР, у, чол. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Радість доходила до одуру (Степан Ковалів, Тв., 1958, 511).
Одур бере (хапає, взяв і т. ін.) кого — затьмарилася свідомість у когось. — Отеє шукаю вже півгодини і не можу в сьому числі знайти нічого, гідного конфіскацій.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (Іван Франко, IV, 1950, 168).
ОДУР
Тлумачення слова