ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Нечуй-Левицький, I, 1950, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3); Дні йшли одноманітні, нудні й похмурі, як мжичка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 257); Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138).
ОДНОМАНІТНИЙ
Тлумачення слова