ОБЛИЗЕНЬ

О́БЛИЗЕНЬ, зня, чол., жарт. Відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі. Отак не один богослов з облизнем [від дівчини] поїхав (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 87); [Степан Демидович:] Каже [дочка], що ви їй противні, осоружні.. [Писар:] Се мені пророкує облизня (Володимир Самійленко, II, 1958, 144).
♦ Їсти облизні — заздрісно дивитися на що-небудь принадне, але недоступне; облизуватися. [Юда:] Я дбав про харч, про хату для гурту цілого і про старців,.. а сам голодний, збіганий, як пес, їв облизні та думкою, як дурень, мав багатіти… (Леся Українка, III, 1952, 138); Облизня спіймати (піймати, схопити, вхопити, отримати, дістати, скуштувати, з’їсти і т. ін.): а) лишитися без того, на що розраховував, сподівався, чого добирався; зазнати невдачі. Рубанюк тримався на допитах, як справжній комуніст; спіймала поліція облизня і змушена була Дениса випустити на волю (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 118); Коваль.. розшолопав, перед ким він єсть, уклонивсь панотцеві да й потяг у хату, піймавши облизня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 120); Він.. підійшов до гурту з-за людських спин, наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він.. мусив схопити облизня (Дмитро Бедзик, Студ. води, 1959, 156); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься (Юрій Яновський, I, 1954, 48); б) дістати відмову при сватанні, залицянні. Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 418).