ОБКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКЛЕЇТИ, ею, оїнт, док., перех.
1. Клеючи, наліплювати щось по поверхні чого-небудь. Марія наділа халат, і вони почали обклеювати шибки на веранді, у вікнах, кладучи навхрест паперові стрічки на скло (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 34); Олеся звеліла обклеїти залу білими шпалерами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 212).
2. техн. Очищати рідину від побічних домішок додаванням клейкої речовини.