НОСОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до ніс. Носова порожнина розташована над ротовою і відділена від неї кістками піднебіння (Художнє читання.., 1955, 24); Прапор звився в ясному небі, і моряки, вишикувані в носовій частині корабля, почули його хвилююче лопотіння на свіжому вітрі (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 5).
Носова хусточка (хустка) — хусточка для витирання носа, обличчя і т. ін. Це була звичайна носова хусточка, обшита по краях червоною заполоччю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 127).
2. При утворенні якого частина видихуваного повітря проходить через порожнину носа (про звук). Залежно від місця і способу творення сонорні поділяються на дві основні групи: плавні і носові (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 176).
3. Розташований на носі судна, літака і т. ін. — Знову тече..! — сповіщає Гладкий. — В носовій каюті біля форштевня протікає (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 448).