НЕВТОЛИ́МИЙ, НЕУТОЛИ́МИЙ, а, е. Якого важко або неможливо задовольнити, стримати і т. ін. Ідеш ти в життьовий похід, дитятко невтолиме. Ти вперше бачиш цілий світ жадібними очима (Микола Терещенко, Правда, 1952, 98); * Образно. Він [більшовик] за полярний вийшов круг, Надхмарні він вершить польоти, Не ступлюється від роботи Його невтолимий плуг (Максим Рильський, III, 1961, 103).
НЕВТОЛИМИЙ
Тлумачення слова