НЕВСИ́ПНИЙ, НЕУСИ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що невсипущий 1, 2. Приморські ночі непроглядні в липні, Та пронизати вміють їх наскрізь Юнацькі очі, пильні і невсипні (Микола Бажан, Вибр., 1940, 174); Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна гратовані, через охорону невсипну? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 169); Він в неусипнім чатував дозорі з темінню глухою віч-на-віч (Валентин Бичко, Простота, 1963, 51); Дуже піклувався за нашого брата невсипний Комар. Ні світ ні зоря, а він уже кахикає на подвір’ї. Переживає — чи ми не заснули навіки (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 27).
НЕВСИПНИЙ
Тлумачення слова