НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, жін., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки і невправку дружини примирливо (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 95);
// у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно. Їй уже самій і неуправка — треба наймички (Панас Мирний, IV, 1955, 55); Тут і досвідченим жницям невправка, а вони ж [дівчата] гаразд і перевесла скрутити не вміють (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 52).
НЕВПРАВКА
Тлумачення слова