НЕВМИ́СНІСТЬ, НЕУМИ́СНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до невмисний, неумисний. — Добрий конспіратор! — одразу ж відзначив Ласточкіп. — Місце зустрічі йому й так чудово відоме, але він дбає створити неумисність (Юрій Смолич, V, 1959, 622).