НЕВДА́ВАНИЙ, НЕУДА́ВАНИЙ, а, е. Справжній, не штучний, не роблений. — З’їм його [зілля] й трісну? — мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (Іван Франко, II, 1950, 252); «Кияночкою» він називав Ларису не часто.., але в тому прізвиську завжди пробивалася щира, неудавана ласка (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 139).
НЕВДАВАНИЙ
Тлумачення слова