НЕЩОДА́ВНІЙ, я, є.
1. Який відбувався, мав місце і т. ін. недавно. Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 121).
2. Який був ким-небудь у недалекому минулому. Не без поради попів.. повітовий староста не хотів затвердити обрання нещодавнього арештанта, і секретарем люди вдруге обрали веселого ткача Сидора (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 478).