НЕРО́БА, и, чол. і жін., розм. Людина, яка веде бездіяльне, ледаче життя; ледар, гультяй. Дарина прожила вже в сестриній родині, як у материній, — пещеною, коханою, неробою (Юрій Яновський, Мир, 1956, 95); Пристрасне слово агітатора кличе до нових перемог, розповідає про передовиків, таврує ледарів і нероб (Колгоспне село, 13.VII 1954, 3).
НЕРОБА
Тлумачення слова