НЕОЗБРОЄНИЙ

НЕОЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Який не має при собі зброї. [Шапіга:] О, які ви всі грізні. Неозброєній людині увійти страшно (Іван Микитенко, I, 1957, 215).
♦ Неозброєним оком — без допомоги оптичних приладів. Вже неозброєним оком можна було розрізнити людей у шлюпці (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 7); Спостерігаючи зоряне небо, ми можемо налічити кілька тисяч зірок, які можна бачити неозброєним оком (Наука і життя, 2, 1958, 37).