НАВПОЧІПКИ, НАПОЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Жандарми сіли по обидва боки вагона навпочіпки і мовчазно дивились на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Мусій аж засичав, коли вчитель, присівши навпочіпки, стягав з пораненої ноги чобіт (Валентин Речмедін, Веслі, грози, 1961, 25); Він в тій хвилі побачив Папталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (Іван Франко, II, 1950, 260).
НАВПОЧІПКИ
Тлумачення слова