НА́ВОРОТ, у, чол., діал. Повернення. За кожним наворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 335).
Двома (трьома) наворотами — двома (трьома) заходами, прийомами. Ярослав зустрів їх [печенігів] на Альті,.. і була страшна битва трьома наворотами (Павло Загребельний, Диво, 1968, 522).
НАВОРОТ
Тлумачення слова