НАВ’ЯЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВ’ЯЗАТИСЯ, в’яжуся, в’яжешся, док.
1. розм. Настирливо напрошуватися на що-небудь, приставати з чимсь. З дня на день відкладав я розмову з Семенном. Не хотілося мені першому до нього в гості нав’язуватись (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 292); Дав [Юрко] дідові закурити і той нав’язався допомогти (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 47).
2. тільки недок. Пас. до нав’язувати.