НАШТОВХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШТОВХНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Рухаючись, натикатися, наскакувати на якусь перешкоду. Бігти навпростець чимдалі було важче: дерева густішали, і в пітьмі Сахно раз у раз наштовхувалася на стовбури (Юрій Смолич, I, 1958, 94); Знадвору Антонові було зовсім темно, він наштовхнувся на ткацький верстат (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 13);
// Несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з кимсь, чимсь. Промені прожекторів сягали далеко в море, але й там вони наштовхувались на десантні судна, які йшли до Керченського півострова (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 161); — Разів п’ять на нас наштовхувались [фашисти], але кожного разу нам удавалось відстрілятись і відступити (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 22).
2. перен. Натрапляти на перешкоди в чому-небудь. Кілька разів Іван Юхимович їздив до МТС, щоб одержати бульдозер, але кожного разу наштовхувався на відмову (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 292); Араби захопили також Азербайджан і Середню Азію. Але й тут вони наштовхнулись на уперте небажання народу підкоритись чужоземному пануванню (Історія середніх віків, 1955, 47).