НАРУМ’ЯНЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАРУМ’ЯНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Покривати, натирати рум’янами. Лишилося ще нарум’янити лице та звести докупи фарбою дуги брів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290).
2. Викликати рум’янець, покривати рум’янцем. Глядить Васюта, парубок гостинцем попід ліс іде. Здорове, привітне лице мороз ціпкий нарум’янив (Іван Франко, XIII, 1954, 38).