НАЛО́БНИК, а, чол.
1. Металеве покриття, яке захищало лоб воїна від ушкодження; начільник. Мідний налобник.
2. Ремінь кінської вуздечки, що проходить поперек лоба коня. Фігурний налобник для коня.
НАЛО́БНИК, а, чол.
1. Металеве покриття, яке захищало лоб воїна від ушкодження; начільник. Мідний налобник.
2. Ремінь кінської вуздечки, що проходить поперек лоба коня. Фігурний налобник для коня.